ОПОДАТКУВАННЯ КРИПТОВАЛЮТИ ТА КОШТІВ У ФІНАНСОВИХ УСТАНОВАХ З ІНОЗЕМНИМ РЕЗИДЕНТСТВОМ

Найперша, найвідоміша та найдорожча криптовалюта Bitcoin була створена ще у відносно далекому і спокійному для нас 2009 році. З того часу кількість таких «валют» стрімко зросла, зокрема, згідно з даними сайту CoinMarketCap станом на кінець 2024 року цей ринок досяг рівня у понад 10 038 криптовалют.

Навіть Дональд Трамп і  його дружина Меланія мають свої мем-коїн $Trump та мем-коїн $MELANIA. Сини Трампа Ерік і Дональд-молодший оголосили про власне криптовалютне підприємство минулого року.

Америка почала процес створення національного стратегічного резерву з п’яти криптовалют, до якого, зокрема, входитиме і Bitcoin.

Усе свідчить про подальше активне зростання ринку криптовалюти, і громадяни України вже давно є його учасниками.

Скажімо, за 2024 рік українські чиновники задекларували понад 2,1 тисячі криптовалютних активів, що у 2,2 раза більше, ніж до повномасштабного вторгнення.

Статус криптовалюти та оподаткування в Україні

Наразі обіг криптовалюти на державному рівні законодавчо не врегульований.

Закон «Про національний банк України» відносить крипту до грошового сурогату, чим є будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів у господарському обороті, крім валютних цінностей.

Стаття 32 Закону «Про національний банк України» забороняє випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу.

Визначення Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» відносить криптовалюту до «цифрового вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей». Фактично закон визначає її віртуальним активом.

Ще 17.02.2022 був прийнятий Закон «Про віртуальні активи», що мав урегулювати обіг крипти, він набуде чинності після внесення змін до Податкового кодексу України про особливості оподаткування операцій з віртуальними активами.

За  визначенням нового закону віртуальний актив – це нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі. Він зможе посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об’єкти цивільних прав.

Отже, в Україні криптовалюти не мають статусу платіжних засобів, не є грошима, іноземною валютою чи електронними грошима. Тому держава активно унормовує статус такого активу для контролю та оподаткування.

Зокрема, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у квітні 2025 року презентувала на своєму сайті за посиланням https://www.nssmc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/04/matrytsia-opodatkuvannia-va-1.pdf матрицю оподаткування віртуальних активів.

Матриця стала предметом дискусій на державному рівні. Так, голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев одразу ж заперечив офіційність таких механізмів.

Проте, за різними даними, до кінця 2025 року планується-таки допрацювання та внесення змін до Податкового кодексу України, що запустить дію Закону «Про віртуальні активи».

Одночасно держава запроваджує механізми міжнародного моніторингу активів та обміну інформацією про доходи.

20.03.2023 Верховна Рада України прийняла Закон України № 2970-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» (Закон № 2970-ІХ), який набрав чинності 28.04.2023.

Україна вже долучилася до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Загального стандарту звітності CRS, схваленого Радою Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). До складу учасників організації входить близько 120 юрисдикцій, зокрема такі країни, як:  Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Естонія, Ізраїль, Іспанія, Ісландія, Ірландія, Італія, Канада, Корея, Латвія, Люксембург, Мексика, Німеччина, Норвегія, Нова Зеландія, Нідерланди, Польща, Португалія, Словаччина, Словенія, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Японія.

Це означає, що українські фінансові установи проводять перевірку  рахунків клієнтів (due diligence) на предмет резидентства. Інформація про рахунки іноземців надходить до ДПС України, а звідти оброблена інформація передається до податкових органів юрисдикцій учасників міжнародної системи автоматичного обміну інформацією.

До України інформація про рахунки наших громадян в іноземних банках передається в аналогічному порядку.

У вересні 2024 року Державна податкова служба провела перший обмін інформацією. Водночас пункт 73.6 статті 73 Податкового кодексу України забороняє розкривати інформацію про доступні ДПС рахунки, навіть за запитом їх власника.

Міністерство фінансів України оприлюднило інформацію, що насамперед обмін інформацією стосується перевірки рахунків фізичних осіб із залишком або вартістю понад 1 млн доларів США станом на 30.06.2023 (рахунки з високою вартістю ФО).

Обмін інформацією про рахунки з низькою вартістю фізичних осіб (із залишком або вартістю менш ніж 1 млн доларів США станом на 30.06.2023), а також рахунки організацій (що перевищують поріг у 250 тис. доларів США) будуть включені до звітів, обмін якими планується на 30.09.2025.

Отже, вартість продажу такого активу, як криптовалюта, і в Україні, і за кордоном визначається базою для оподаткування. Тому резиденти, які отримали дохід із джерелом походження в Україні чи за кордоном, та нерезиденти з доходом в Україні до 01.05.2025 зобов’язані задекларувати ці доходи, а надалі в разі наявності відповідного зобов’язання сплатити податки і внески.

За загальним правилом ставка податку така: 18 % податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та 5 % військового збору.

‍