Чи потрібні Україні окремі інвестиційні суди: матеріал Віктора Сурника спеціально для блогу "Юридичної практики"

Сьогодні, під час повномасштабного військового вторгнення російської федерації в Україну, особливо гостро стоїть питання відбудови держави. Одним з джерел фінансування такої відбудови є інвестиції, в тому числі, іноземні. Необхідною передумовою для залучення іноземних інвестицій є покращення інвестиційного клімату України, зокрема, забезпечення належного судового захисту прав та інтересів інвесторів. Тому захист прав інвесторів, зокрема, іноземних, є новим викликом для судової системи України. І тут постає питання, чи готова наша судова гілка влади до таких викликів?

Без сумнівів, активне залучення іноземних інвестицій призведе до збільшення кількості судових спорів, пов’язаних із захистом прав та інтересів інвесторів. В той же час, на XІ Міжнародному судово-правовому форумі основний акцент виступів представників судової гілки влади був спрямований на надмірне навантаження на судову систему та кадровий голод. Тож, в даному контексті постає питання в організаційній готовності судової системи.

Крім того, аналіз судової практики дозволяє дійти висновку, що інвестиційна діяльність в Україні є недостатньо розвинутою та не є цілком визначеною в правовому полі, про що свідчать, зокрема, різні підходи Верховного Суду до тлумачення інвестиційних договорів, та, як наслідок, розбіжності у правових висновках в інвестиційних правовідносинах.

Отже, питання створення в України окремої судової інституції — Вищого інвестиційного суду України, — стоїть дуже гостро і давно обговорюється в юридичній спільноті.

На нашу думку, є необхідним виокремлення інвестиційних спорів в окрему категорію справ.

В той же час, якщо казати про створення нової судової інституції для розгляду інвестиційних спорів, то виникає питання у конституційності таких нововведень, адже за статтею 125 Конституції України створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Крім того, створення нового суду потребує матеріально-технічної бази та призначення нових суддів, що вимагатиме значних видатків з бюджету країни, що, як-то кажуть, не на часі.

На наше переконання, можливо вирішити це питання більш раціональним шляхом, наприклад, шляхом створення окремої палати з розгляду інвестиційних спорів у складі Касаційного господарського суду або Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Це потребуватиме значно менших видатків і, в той же час, дозволить виокремити інвестиційні спори в окрему категорію справ, які будуть розглядати судді за окремою спеціалізацією.

‍