За останніми даними Державної служби статистики України, у 2021 році понад 3 млн осіб в Україні вважаються повністю або частково зайнятими неформально, тобто вони не працюють за умовами офіційного працевлаштування і не є зареєстрованими фізичними особами — підприємцями. Але офіційних даних про таких осіб станом на сьогодні немає.
Тобто нелегальна зайнятість завжди мала загрозливі для економіки нашої країни масштаби. У воєнний час багато наших співвітчизників продовжують працювати неофіційно, погоджуючись на умови роботодавця й віддаючи переваги швидкому та легкому заробітку без сплати податків.
Лідерами щодо неформальної зайнятості є (в абсолютній кількості):
• сільське господарство — 1464,33 тис. осіб (44,7% від загальної кількості неформально зайнятого населення);
• оптова і роздрібна торгівля — 520,87 тис. осіб (15,9% від загальної кількості неформально зайнятого населення);
• будівництво — 556,9 тис. осіб (17,0% від загальної кількості неформально зайнятого населення);
• промисловість — 183,45 тис. осіб (5,6% від загальної кількості неформально зайнятого населення);
• транспорт, поштова та кур’єрська діяльність — 134,31 тис. осіб (4,1% від загальної кількості неформально зайнятого населення);
• тимчасове розміщування і харчування — 81,9 тис. осіб (2,5% від загальної кількості неформально зайнятого населення).
20 жовтня 2023 року у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності» № 10166.
Автори цього законопроєкту зазначають, що «у разі ухвалення закону буде створено прозоре і зрозуміле регулювання діяльності великих онлайн-платформ, таких як Uber, Bolt, Uklon, Glovo, у яких працюють понад 300 тис. самозайнятих водіїв і кур'єрів. Для держави будуть існувати додаткові джерела фінансування до бюджету і зрозумілі умови діяльності операторів цифрових платформ, які надаватимуть податковій дані про доходи таких самозайнятих осіб, буде вирішено одну з найболючіших проблем — облік готівкових надходжень, що приведе до детінізації економіки та буде суттєвим кроком уперед у диджиталізації податків. У тому спецрежимі не потрібно буде реєструвати ФОПів, наймати бухгалтерів, подавати звітність».
Відповідно до пояснювальної записки метою цього законопроєкту є створення умов для отримання додаткового, нерегулярного або незначного доходу без реєстрації фізичною особою — підприємцем під час провадження окремих видів діяльності (у сфері надання послуг) шляхом запровадження спеціального режиму для сплати податку на доходи такими фізичними особами.
Зі змісту проєкту Закону України № 10166 випливає, що його положення стосуватимуться фізичних осіб, які не вважаються самозайнятими й отримують доходи від ведення окремих видів діяльності. Право на застосування спеціального режиму оподаткування доходів матимуть фізичні особи — резиденти, які досягли 18 років, не є самозайнятими особами та відповідають певним вимогам, а саме:
• не використовують працю найманих осіб;
• обсяг доходу від провадження ними окремих видів діяльності із застосуванням спеціального режиму оподаткування протягом календарного року не перевищує 153 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
• здійснюють розрахунки за виконані роботи або надані послуги виключно з використанням реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за винятком осіб, які провадять окремі види діяльності виключно шляхом отримання доступу до цифрових платформ і повідомили оператора цифрової платформи про застосування спеціального режиму оподаткування доходів.
До видів діяльності фізичних осіб, які застосовують спеціальний режим, пропонується віднести такі:
1) надання послуг із догляду за хворими, особами з інвалідністю, недієздатними або обмежено дієздатними особами, особами похилого віку;
2) надання послуг таксі та інших послуг перевезення легковими автомобілями;
3) кур’єрську діяльність (послуги з доставки додому);
4) проведення ремонтних робіт об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості;
5) надання послуг перекладу;
6) дресирування та догляд за домашніми тваринами;
7) діяльність з організації та проведення святкових заходів (тамада, ведучий);
8) діяльність у сфері охорони здоров'я людини, яка не потребує ліцензії (діяльність медсестер, фізіотерапевтів або іншого парамедичного персоналу у сфері оптометрії, гідротерапії, лікувального масажу, трудотерапії, логопедії, хіроподії, гомеопатії, мануальної терапії, голковколювання, діяльність психоаналітиків, психологів і психотерапевтів);
9) послуги з виконання фоторобіт;
10) послуги домашньої прислуги;
11) послуги з догляду за дитиною;
12) послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням житлових приміщень за індивідуальним замовленням фізичних осіб;
13) послуги з ремонту вдома одягу та побутових текстильних виробів;
14) послуги з ремонту вдома трикотажних виробів;
15) послуги з ремонту вдома шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
16) послуги вдома з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
17) послуги вдома з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
18) послуги вдома з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
19) перукарські послуги вдома;
20) послуги вдома з манікюру та педикюру.
Проєктом цього закону передбачається запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від провадження окремих видів діяльності, ставка якого становитиме 6%, якщо сума отриманого доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі перевищення такої суми застосовується ставка 18% до суми перевищення.
Для застосування спеціального режиму оподаткування доходів фізичній особі необхідно подати відповідну заяву до контролювального органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролювальним органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відомості про таких фізичних осіб підлягають внесенню до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків.
Фізичним особам, які застосовуватимуть спеціальний режим оподаткування доходів від провадження окремих видів діяльності, розрахунки необхідно здійснювати виключно за допомогою реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій незалежно від способу розрахунків, відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за винятком розрахунків за послуги, що надаються з використанням цифрових платформ. Реєстратори розрахункових операцій не використовуються фізичними особами, які застосовують спеціальний режим оподаткування доходів, за умови, що такі особи провадять свою діяльність виключно через оператора цифрових платформ та повідомили його про застосування спеціального режиму оподаткування доходів.
Доходом фізичної особи від провадження окремих видів діяльності є: (1) дохід, отриманий у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій) від виконання робіт, надання послуг у межах видів діяльності, наведених вище; (2) дохід, отриманий фізичною особою за даними оператора цифрової платформи. Сума доходу визначається за вирахуванням винагороди (комісії) оператора цифрової платформи за надані послуги доступу до цифрової платформи.
Датою отримання доходу є дата, вказана в розрахунковому документі, створеному в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) та зареєстрованому у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій чи програмним реєстратором розрахункових операцій, або дата фактичного отримання коштів платником податків, який провадить окремі види діяльності.
Отримані фізичними особами доходи від ведення згаданих видів діяльності оподатковуються та не включаються до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи за умови дотримання фізичною особою вимог щодо доходу фізичної особи. Водночас доходи, отримані від податкових агентів (крім операторів цифрових платформ, внесених до Реєстру операторів цифрових платформ), та доходи, отримані з порушенням правил розрахунків, включаються виключно до загального оподатковуваного доходу, а їх оподаткування не визначається цією нормою. До складу доходу, визначеного відповідною статтею, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються замовнику робіт/послуг.
Законопроєктом передбачається, що такі фізичні особи мають право відкрити спеціальний рахунок виключно в одному самостійно обраному ними банку, доступному для обрання під час подання заяви про застосування спеціального режиму оподаткування доходів.
Банк зобов’язаний надіслати повідомлення про відкриття або закриття спеціального рахунку фізичною особою, яка застосовує спеціальний режим оподаткування доходів, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в день відкриття або закриття рахунку в порядку, передбаченому статтею 69 Податкового кодексу.
Для фізичної особи, яка застосовує спеціальний режим оподаткування, податкове зобов’язання визначається контролювальним органом протягом десяти робочих днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку надання оператором цифрових платформ інформації за календарний квартал, шляхом надіслання податкового повідомлення-рішення цій особі, а також копії такого повідомлення-рішення — банку, в якому особі відкрито спеціальний рахунок. Для визначення податкового зобов’язання використовуються дані зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій та/або операторів цифрових платформ, отримані протягом звітного (податкового) періоду. Фізична особа зобов’язана забезпечити наявність та/або перерахувати на спеціальний рахунок суму коштів, достатню для своєчасного перерахування банком суми узгодженого податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів із моменту отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадку його оскарження.
Якщо банк не може сплатити (перерахувати) до бюджету грошове зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення у зв’язку з відсутністю/недостатністю коштів на спеціальному рахунку та за відсутності факту його оскарження, банк повідомляє контролювальному органу про неможливість перерахування суми узгодженого податкового зобов’язання, тож воно стає податковим боргом платника податків.
Законопроєктом № 10166 також передбачено підстави для прийняття рішення контролювальним органом щодо припинення застосування фізичними особами спеціального режиму оподаткування доходів, до яких віднесено такі:
• отримання інформації про смерть особи, визнання її безвісно відсутньою;
• отримання інформації про обмеження цивільної дієздатності особи або визнання її недієздатною;
• отримання інформації про невідповідність особи вимогам щодо обсягу доходу від провадження окремих видів діяльності із застосуванням спеціального режиму оподаткування протягом календарного року, за винятком перевищення граничного рівня доходу (153 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).
Для припинення застосування спеціального режиму оподаткування доходів у добровільному порядку фізична особа не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу подає до контролювального органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Водночас припинення застосування спеціального режиму оподаткування доходів не є підставою для припинення податкового обов’язку платника щодо виконання своїх податкових/грошових зобов’язань стосовно сплати податку, який виник під час перебування на спеціальному режимі оподаткування доходів. Стягнення податкового боргу щодо таких сум здійснюється в загальному порядку.
Також законопроєктом № 10166 передбачено, що фізична особа втрачає право на застосування спеціального режиму оподаткування доходів у разі:
• добровільної відмови, отримання інформації про смерть особи, визнання її безвісно відсутньою, обмеження цивільної дієздатності особи або визнання її недієздатною — з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому було подано заяву або прийнято відповідне рішення;
• виявлення контролювальним органом порушень, вчинених фізичною особою, яка застосовує спеціальний режим оподаткування доходів, а саме якщо вона використовує працю найманих осіб, здійснює розрахунки за виконані роботи або надані послуги без використанням реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій, відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за винятком осіб, які провадять окремі види діяльності виключно шляхом отримання доступу до цифрових платформ і повідомили оператора цифрової платформи про застосування спеціального режиму оподаткування доходів, — з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виявлено порушення. Фізична особа втрачає право застосовувати спеціальний режим оподаткування доходів на строк усунення порушення.
Проєктом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності» передбачено, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2024 року.
Автори законопроєкту зазначають, що документ відповідає законодавству Європейського Союзу, задовольняючи вимоги Директиви про адміністративне співробітництво (DAC7) щодо автоматичного обміну інформацією операторів цифрових платформ.
З огляду на викладене можна зробити висновок, що в разі ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 10166 перевагами для держави стане додаткове надходження коштів до бюджету, створення можливості просто сплачувати податки для більш ніж 500 тисяч самозайнятих осіб, визначення зрозумілих умов діяльності операторів цифрових платформ.
Водночас перевагами для фізичних осіб, які застосовуватимуть спеціальний режим оподаткування доходів від провадження окремих видів діяльності, стане спрощення та автоматизація обліку, низький податок (6%).
Як насправді запрацює цей закон у разі його ухвалення та скільки фізичних осіб у добровільному порядку виявлять бажання подати до контролювального органу відповідну заяву для застосування щодо них спеціального режиму оподаткування доходів, перейти на нову систему, оскільки такий перехід, як зазначають автори законопроєкту, буде добровільним, стане відомо зовсім скоро
Віктор Сурник, керуючий партнер АО Alarius
Інші новини
Більше новин