Що являє собою Римський статут та чому саме зараз для України важливо його ратифікувати

Війна російської федерації проти України так чи інакше вплинула на життя кожного українця.

Багатьом нашим громадянам довелося пережити насилля та звірства російської армії.

То постає питання, як притягнути до відповідальності злочинців, які порушують міжнародні норми та правила ведення війни, принижують, катують та вбивають людей, які можуть бути механізми компенсації завданої шкоди?

Одним з таких механізмів є ратифікація Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду.

Римський статут Міжнародного Кримінального Суду — це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд. Ухвалений на дипломатичній конференції в Римі 17 липня 1998 року та набрав чинності 1 липня 2002 року.

Структура Римського Статуту Міжнародного Кримінального Суду включає в себе преамбулу та 13 частин закону, а саме: заснування Суду, юрисдикція, прийнятність і застосовне право, загальні принципи кримінального права, склад і управління справами Суду, розслідування та кримінальне переслідування, судовий розгляд, види покарань, оскарження і перегляд, міжнародне співробітництво та судова допомога, виконання, асамблея держав-учасниць, фінансування та прикінцеві положення.

Загалом, Римський статут спрямований на притягнення до відповідальності за злочини геноциду, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії.

Передумовами створення Римського статуту стали мільйони людей, які стали жертвами неймовірних злодіянь, які глибоко вразили свідомість людства.

Тяжкі злочини, які викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства, не повинні залишатися непокараними та що їхнє ефективне переслідування повинно бути забезпечене як заходами на національному рівні, так і шляхом посилення міжнародного співробітництва.

Цікавим є те, що Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, однак в липні 2001 року Конституційний суд України визнав його таким, що не відповідає Конституції України.

На офіційному сайті Урядового Порталу зазначено, що незважаючи на те, що Україна тривалий час не ратифікувала Римській статут, це не позбавило нашу країну можливості двічі звернутися до Міжнародного Кримінального Суду.

Перша заява стосувалась подій, які мали місце в Україні у період з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року, а друга заява стосувалась продовження скоєних злочинів в період з 20 лютого 2014 року. Аналіз цих двох заяв дав усі підстави стверджувати про вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності».

З плином часу Римський статут зазнавав змін доповнень та покращень, а війна російської федерації проти Україні довела необхідність його ратифікації, як додаткового механізму в діючій системі захисту прав наших громадян як в Україні, так і за її межами.

21 серпня 2024 Україна ратифікувала Римський статут, який підтримали депутат Верховної Ради України, віддавши за нього 281 голоси. Після ратифікації Римського статуту держава стає учасником Міжнародного кримінального суду, а злочини проти її громадян або вчинені на її території — підсудними судові в Гаазі (Нідерланди).

На відміну від міжнародних судових органів, які за своєю природою є допоміжними засобами захисту прав і свобод людини і громадянина, Міжнародний кримінальний суд доповнює систему національної юрисдикції та може приймати до свого провадження справи не тільки за зверненням держави-учасниці, а й з власної ініціативи.

До Міжнародного кримінального суду можуть звертатись: держави-учасниці, інші держави шляхом визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо конкретної ситуації через подання односторонньої заяви, Рада Безпеки ООН, Прокурор Міжнародного кримінального суду.

Загалом, ратифікація Статуту є обов’язковою умовою для подальшої євроінтеграції України.

Це зміцнить євроінтеграційний курс України та дасть можливість вимагати виконання безпекових угод від Європейських партнерів.

Україна матиме можливість сприяти розслідуванню злочинів, скоєних росіянами на її території, і посилить міжнародну ізоляцію росії.

Окрім того, Ратифікація Римського статуту підвищить шанси потерпілих від російської агресії на отримання компенсаційних виплат з Цільового

Міжнародного кримінального суду. Україна зможе впливати на розподіл коштів для постраждалих.

Також, важливим є те, що у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду, для належної роботи Міжнародного Кримінального Суду, Україна має внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.

Тому, на виконання вимог щодо ратифікації Римського статуту 15.08.2024 року до Верховної Ради було внесено проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього» (законопроєкт № 11484).

Основними новелами мають стати доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 442-1, яка покликана запровадити в Україні кримінальну відповідальність за злочини проти людяності та імплементувати статтю 7 Римського статуту.

Логічним та доцільним є доповнення ч. 1 статті 442 Кримінального кодексу України, в якій пропонується викласти у відповідності до тексту статті 6 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а саме передбачити, що, крім діянь, наведених у чинному Кримінальному кодексі, кримінальнокараним повинно бути й заподіяння психічного розладу з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи.

З метою виконання вимог статті 70 «Злочини проти відправлення правосуддя» Римського статуту, яка передбачає можливість передачі державам провадження щодо злочинів, спрямованих на протидію розслідуванню і розгляду справи Міжнародним кримінальним судом, до статей 376, 384 Кримінального кодексу включаються відповідні примітки.

Зміни до Кримінального процесуального кодексу України випливають зі змін до Кримінального кодексу і визначають, що слідчі органів безпеки здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених новою статтею 442-1 «Злочини проти людяності». Також щодо цих злочинів передбачено здійснення спеціального досудового розслідування.

Отже, задля використання повноцінного функціоналу Римського статуту, парламентарям необхідно докласти зусиль щодо приведення у відповідність Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, що в свою чергу дасть ефективний симбіоз для притягнення до відповідальності військових та міжнародних злочинців та захистить українців та військовослужбовців Збройних Сил України.

‍